Богдан Хмельницький – особистість, яка зіграла ключову роль в історії України. Критикований сьогодні окремими недалекоглядними істориками через свою зовнішню політику, він залишається найбільш значущим героєм національно-визвольного руху всіх часів, чиє ім’я не роз’єднує українське суспільство.
Пам’ятники Богдану Хмельницькому, вулиці, сквери, парки практично в кожному великому населеному пункті України лише підкреслюють його високий статус.
Походження
Досі не вдалося на всі сто відсотків визначити, де народився майбутній гетьман. Батьком великої людини був чигиринський сотник Михайло Хмельницький. Говорячи про те, яким був великий чоловік, можна однозначно сказати – освіченим. Із Київської братської школи він вступив на навчання до єзуїтів у Ярославлі-Галицькому. Вчився він старанно: досконало оволодів польською та латиною. Згодом вивчив французьку та турецьку мови.
Риси характеру відрізняють Хмельницького: безстрашність, непохитність і завзятість, уміння обирати сторону. Він завжди йшов до своєї мети і його біографія зазнала масу безглуздих подій, що вплинули на його долю та діяльність. Богдан Хмельницький, як політик вважається видатною людиною: він зумів домогтися багато не тільки ділом, але й словом, а іноді і хитрістю, що говорить про його неабиякий розум.
Звичайна людина
Не дивлячись на те, що Хмельницький вважається національним героєм України, він був звичайною людиною. Його портрет має як хороші сторони, так і негативні.
За свідченням істориків полководець мав звичайну зовнішність: середній зріст і міцну статуру. Більшою мірою він запам’ятався своїми вольовими рисами характеру та вмінням керувати. Однак за тривалим етапом активної діяльності наступав період затяжної депресії. Богдан Хмельницький прихильно ставився до освічених людей. Зазначалося, що після бесіди з ними він знов сповнювався натхненням і був готовий кинутися в бій.
Історичний портрет Богдана Хмельницького, як тирана і жорстокої людини сформували в більшості польські історики. Так, армії його вирізали польське і єврейське населення. Але це говорить більше про потурання, ніж про навмисні прояви безжалісного ставлення до людей іншої віри та національності. Не зафіксовано жодного наказу, коли славний син України віддав наказ про тотальне винищення населеного пункту. І тому не можна ставити його на одну чашу терезів з воєначальниками противника: Чарнецьким, Потоцьким, Вишневецьким, чиї руки по лікоть в крові, а їх накази досі викликають у гуманних європейців обурення.
Сім’я полководця
Свій перший шлюбний союз Богдан Хмельницький уклав з Ганною Сомко в 1623 році. Після її смерті він одружився на Олені Чаплинській, яка згодом стала приводом для початку активної діяльності полководця і виступу проти Речі Посполитої. Третьою дружиною, яка перебувала з ним до самої смерті, стала Ганна Золотаренко. Зовнішність полководця була привабливою, а характер вольовим, його дружиною мріяла стати практично кожна.
За роки трьох шлюбів у Хмельницького народилося вісім дітей: чотири хлопчики і чотири дівчинки. У більшості з них трагічна доля. Діти по чоловічій лінії Тимош та Юрій, допомагали батькові у визвольному русі.
Перші серйозні рішення
Вступивши в козацьке військо в 1621 році, Богдан Хмельницький втрачає батька в польсько-турецькій війні, а сам потрапляє в полон на два роки до Константинополю. Повернувшись в Запорізьку Січ після викупу, він бере участь у морських набігах на турецькі міста. Особливий успіх мав похід на землі Константинополя, що приніс багату здобич. Після повернення з заморського походу, Богдан Хмельницький осідає на хуторі Суботів та займається осілим життям. Але воно тривало не довго.
Факти свідчать про те, що в 1634 році він брав участь разом з поляками в облозі Смоленську. Богдан Хмельницький зумів привернути до себе короля Польщі Владислава IV. Сучасники свідчать, що головний ворог Речі Посполитої врятував життя королю, за що пізніше був заохочений золотою шаблею. Він був одним з перших присвячений в план нападу на Османську Імперію. Біографія полководця дуже суперечлива через різне тлумачення його дій істориками різних країн, які щось забували занести в літопис, а щось звичайно вигадували.
Доленосне рішення гетьмана
Богдан Хмельницький тривалий час підтримував польського короля. Так могло тривати й далі. Якби не підступний вчинок підстарости Чаплинського, подальший союз з Польщею виглядав би по-іншому. Рушійні сили для боротьби були сформовані після нападу на хутір Суботів, де проживав отаман. Мало того, що він був повністю розорений і спалений, так ще і його цивільну дружину Олену насильно видали заміж за Чаплинського. Крім того слуги підстарости так сильно висікли сина гетьмана, що Остап Хмельницький помер від сильної гарячки.
Майбутній державний діяч був змушений шукати правди в суді. Засідання не привело до бажаного результату. Богдан Хмельницький звернувся до польського короля. Але й тут він не знайшов бажаної підтримки. Владислав призвав майбутнього гетьмана покарати свого кривдника, але надавати підтримку не захотів.
Смерть сина та свавілля підстарости стали каталізатором. Володіючи небувалою ораторською майстерністю та маючи природжений дипломатичний дар, він зумів схилити козаків на свій бік. Хмельницького проголошують гетьманом і просять провести перемови з татарським Ханом, щоб останній виступив проти Речі посполитої на боці Запорізької Січі. Спочатку відмовившись від запропонованого гетьманства, полководець був заарештований.
Ув’язнення за наказом Потоцького тривало недовго, і вже 11 грудня 1647 року він прибув у Запорізьку Січ. Рішення відвідати Крим він не залишив. Козацька держава направила його до Іслам-Гірея. Хан не хотів давати однозначну відповідь: не в його планах було псувати відносини з польським королем. Але ж у Хмельницького з’явилися нові соратники: мурза Тугай-бей, з яким він познайомився за даними істориків в турецькому полоні, і його війська.
Прибувши в Січ, Богдан Хмельницький був призначений полководцем війська. Звання гетьмана йому було присвоєно пізніше. 22 квітня 1648 року почався виступ полководця проти Польщі. З цього моменту фактично й бере початок національно-визвольна війна.
Хмельниччина
Початок протистояння збігся з моментом, коли бунт серед українського народу вже назрів. Велика частина земель входила до складу Речі Посполитої, де зневажалися права українців і православних. Національно-визвольна війна була неминуча та битва при Жовтих Водах стала її початком. Повстання під проводом Хмельницького за сприянням Тугай-бея почалося з повного розгрому війська коронного.
22 квітня відбулася битва, в якій об’єднане військо татар і українців здобуло перемогу. Допомогли і дипломатичні таланти Богдана Хмельницького. Зумівши домовитися з реєстровим козацтвом, він виграв бій, забезпечивши собі чисельну перевагу. Дипломат по натурі, він зумів довести реєстровим козакам реальність існування української держави лише завдяки об’єднанню всіх українців.
Прозорливість гетьмана не знала меж. Результат битви під Корсунем 15 травня 1648 року було визначено. Богдан Хмельницький підіслав до поляків Максима Кривоноса, який добровільно здався в полон. Він і завів озброєний загін супротивників до лісу, де велика частина поляків була вирізана.
Національно-визвольна війна продовжилася у вересні битвою при Пилявцах. Протягом 11-13 вересня військо завдало полякам нищівної поразки. Козацька держава сильно збагатилася, хоча велика частина видобутку дісталася все ж татарам.
Облога Львова призвела до значної контрибуції. 220 тисяч злотих стали непоганою сумою в казну національно-визвольної війни і підмогою для козацтва. Проголошення королем Польщі Яна Казимира (престол пустував після смерті Владислава IV) стало закономірною подією. Більше добиватися правди Богдан Хмельницький не хотів і прагнув повернутися до мирного життя.
На початку 1649 року полководець в’їжджає в Золоті Ворота Києва. Богдан Хмельницький отримує благословення патріарха єрусалимського Паїсія і відпущення всіх гріхів. Але це не допомогло. Національно визвольна війна принесла несподівані результати: люди по всій Україні організовували загони, а великий гетьман поступово почав знову прислухатися до Речі Посполитої.
Однак подальші воєнні невдачі, постійне зрадництво з боку кримців призвели до того, що полководець прийняв рішення перейти під протекторат Московського царя. Адже союз з православним правителем викликав схвалення більшої частини населення, як козаків, так і селян. Так, в 1654 році, Українська держава була прийнята під руку Московського царя.
Молдавські походи
Перший похід гетьман здійснив в союзі з кримським Ханом в 1650 році. Він намагався заручитися підтримкою молдавського господаря Василя Лупула, який був змушений видати свою доньку Розанду за Тимоша Хмельницького, виплатити велику контрибуцію і відмовитися від підтримки Польщі. Молдавія та Україна уклали союз. Це призвело до того, що проти молдавського господаря виступили Валахія, Трансільванія та, власне, Польща. Незабаром Василь Лупул був позбавлений влади і Молдова вступила в антиукраїнську коаліцію.
Хмельницький, намагаючись врятувати свої досягнення у зовнішній політиці, змушений був відправити військо на чолі з Тимошем на допомогу Лупулу. Три наступних походи у 1652 і 1653 роках були невдалими. Битви були програні. Повернення на престол та повалення Лупула призвело до його ув’язнення у фортеці Сучави. При облозі Сучави Тимош був поранений та в перших числах вересня 1653 року помер. Битва тривала ще близько 20 днів і закінчилася повним розгромом козаків.
Смерть
Безперервна кулуарна боротьба Росії і Речі Посполитої призвела до того, що Богдан Хмельницький просто зневірився у двох великих державах. Ставши на бік шведського короля Карла Х та семигородського князя Юрія Ракоці, він сподівався урезонити монархів. Не відчуваючи сили для подальшої боротьби, Богдан Хмельницький ще на початку 1657 року вибрав собі наступника в особі сина Юрія.
Великого гетьман помер 27 липня 1657 року. Поховали його поруч із сином Тимошем в родовому селі Суботові.
Богдан Хмельницький має біографію суперечливу. Ясно одне – він був великим сином свого народу, зумів дати всім українцям віру в свою державу і силу боротися за неї до переможного кінця. Донині пам’ять про Богдана Хмельницького гріє серця справжніх патріотів.
Цікаві факти
Враховуючи велич найвідомішого українського гетьмана, не варто дивуватися тій кількості цікавих фактів, які прямо та опосередковано пов’язані з його особистістю. Ось тільки мала частина:
- на острові Ітуруп є вулкан Богдан Хмельницький;
- два міста в Україні були перейменовані на його честь: Проскурів і Переяслав;
- могили полководця і його сина Тимоша були сплюндровані, а прах викинутий на вулицю за наказом Стефана Чернецького, польського гетьмана, національного героя, який в Україні більш відомий як жорстокий каратель;
- подейкують, що на грамоті, яка давала козакам право зброєю відстояти свої права, та була викрадена у Барабаша, Богдан Хмельницький підробив королівський підпис;
- у пошуку правди про походження вождя Війська Запорізького деякі історики зайшли, мабуть, занадто далеко: окремі вчені доводять, що Михайло Хмельницький, батько Богдана, був євреєм Берко, який прийняв католицьку віру;
- Мустафа Найєм у своїй книзі стверджує, що Богдан у полоні у турків прийняв іслам;
- при народженні видатний син українського народу отримав ім’я Зиновій.
