У Вінниці на границі,
Під могилою над Бугом-рікою
– Там стояв Іван Богун вільницький
Під обителем-монастирем кальницьким…

(уривок із думи про Івана Богуна)

Іван Богун – мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України. Через століття він всиляє в нас беззаперечну любов до Батьківщини та надихає на подвиги.

Зміст:

  1. Біографія
  2. Участь у битві під Берестечком
  3. Політичні погляди
  4. Цікаві факти

Біографія Івана Богуна

Портрет Івана Богуна
Портрет Івана Богуна

Історикам достеменно не відома дата та місце народження майбутнього подільського полковника. За одним із припущень він був сином українського шляхтича Федора Богуна і народився близько 1618 року.

На портретах полковник Іван Богун постає перед нами широкоплечим, міцним, сильним та сміливим лідером. Він упевненим кроком пройшов свій шлях від простого козака до легендарного воєначальника, наказного гетьмана та видатного державного діяча.

Життя Івана Богуна було наповнене битвами, як і будь-якого реєстрового козака. Першою непідтвердженою згадкою про нього є козацько-селянське повстання 1637-38р.р. проти польської шляхти. Але історики досі не припинили сварки на цю тему. Тому офіційно Іван Богун з’являється в історії як оборонитель та очільник полку, що стояв на варті Боревської переправи на Азові. Саме там з 1641 року Богун разом із п’ятитисячною армією протягом року стримував наступи турецької навали.

Ще до початку визвольної війни Іван Богун став одним із однодумців та соратників Богдана Хмельницького. Сучасники описують його як високоосвічену людину, розумну та хитру, яка має неабияку хоробрість та талант полководця. Це був справжній патріот, який душею і тілом переживав за долю України та боровся за неї. Тому він без вагань відмовився від титулів та багатств, що пропонували йому поляки, та підтримав визвольну війну 1647 – 1654 р.р., яку під проводом Б.Хмельницького розпочав український народ проти Польщі.

Олександр Домогаров у ролі Івана Богуна
Олександр Домогаров у ролі Івана Богуна

За наказом гетьмана, з початком визвольної війни полковник Іван Богун очолював Вінницький полк, який стояв на захисті західних кордонів. Їм довелося одним із перших зіштовхнутись з ворогом та стримувати його. Незважаючи на чисельну перевагу поляків, полк Богуна відважно та навіть нахабно стримував натиск супротивника. В один із перших днів наступу полковник разом із своїм малочисельним загоном пішов в атаку на шляхту. Полякам це здалось безглуздою та легкою перемогою. Тому, коли козаки почали відступати до річки Буг, польські війська пішли на переріз, вийшовши на кригу. І на цьому їх вдача скінчилась, оскільки ще до початку битви козаки прорубали лід та замаскували пастку снігом. Значна частина польського війська каменем пішла під воду.

Ця витівка дуже розлютила польського воєначальника Калиновського. Тому, зібравши основні війська, він взяв в облогу Вінницю. Козаки разом із вінничанами хоробро відбивали атаки та міцно тримали оборону. Через два дні з моменту облоги, полковник Іван Богун разом із трьома сотнями свого війська пішов у розвідку та натрапив на польський охоронний загін. Показавши величезну силу та хоробрість, Богун зміг відбитись від нападу та знайти прихисток у монастирі на іншому боці річки. А вже за два тижні на допомогу прийшли полки Глуха та Пушкаря та змусили поляків тікати до Кам’янець-Подільської фортеці. Проте й там поляки довго не засиділись. У квітні 1651 року, за допомогою корпусу Лисовця, Богун штурмував фортецю, проявивши військову майстерність та відвагу.

Бій під Вінницею
Бій під Вінницею

Битва під Берестечком

На початку літа 1651 року відбулась печально відома Берестецька битва. Військо Богдана Хмельницького, заручившись підтримкою татар під проводом хана Гірея, вирушило на кордон між Галичиною і Волинню, де і зустріло польське військо, яке очолював сам король Ян Казимир.

Це була жорстока битва. Протягом двох днів перевага була на боці козаків, велика кількість польської шляхти не встояла під їхніми ударами та полягла. Проте у вирішальний момент вдача зрадила хлопців. Оцінивши свого супротивника, поляки зібрали всі залишки своїх сил та вдарили по лівому флангу, який тримали татари. Воїни хана злякались та ганебно втекли з поля бою. Передавши командування Филону Джалалію, Хмельницький вирушив наздоганяти татар та змусити виконати умови домовленості, проте вони не тільки не повернулись, а й захопили гетьмана у полон.

Берестецька битва
Берестецька битва

Розладнане та оточене військо охопила паніка. Джалалій не міг його згуртувати, тому наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. І це стало для них порятунком.

Протягом десяти днів тривали запеклі бої. Козаки, загнані у пастку, оточені ворогом з трьох сторін і болотом позаду, відбивались із останніх сил. Проте втрати були надто великі з обох боків, тому почались переговори. Польські шляхтичі вимагали щоб козаки склали зброю та прапори, а також здали своїх воєначальників. Ці умови були не до вподоби наказному гетьману, тому він вдався до хитрощів. Поширивши серед ворогів чутку, що нібито Хмельницький із Гіреєм повернулись та готуються до масивного наступу, Богун наказав козакам створити атмосферу свята, грати на литаврах та сурмах. Надурені поляки відправили значні сили до річки, а козаки змогли тихенько вийти з табору та перебити поляків, які сиділи в окопах.

Зрозумівши що його обдурили, Казимир вирішує збудувати дамбу, щоб затопити та знищити козацький табір. Проте полковник Богун не здався. Змайструвавши із одягу, бочок, сідел та мішків переправу, козаки вирвалися з польського оточення, пройшовши через болото.

Реконструкція битви під Берестечком, 2011 рік
Реконструкція битви під Берестечком, 2011 рік

В битві під Берестечком було втрачено значну частину війська, але ці втрати були поповнені повсталими українцями з народу.

Поповнивши свої полки, Іван Богун почав вигнання татарських військ з українських земель. Це була жорстока кара за зраду та руйнування українських сіл і лише декілька сотень із тисячного татарського війська змогли втекти.

Але визвольна війна ще не була завершена. Армія українських повстанців зростала, сили її міцнішали. Битва під Батогом 1652р. є яскравим прикладом української мужності, воєнної обізнаності та таланту полководців.

Тому навесні 1653 року польський король Ян Казимир вдруге посягає на українські землі. Та цього разу він відправляє свого поплічника – жорстокого Стефана Чернецького. Чернецький разом із своїми військами спалює села, полишаючи після себе руїну. Проте полякам не пощастило. На їх шляху став Богун разом зі своїм загоном козаків. Іван Богун пустив у хід свою хитрість та заманив польське військо до Монастирища, де вщент розгромив його.

Битва під Монастирищем
Битва під Монастирищем

Славетний полководець разом із своїм Вінницьким полком стає учасником історичних битв та подій, проявляє славетну мужність, силу духу та відвагу. Талант полководця, численні бойові перемоги та любов до Батьківщини зробили з Івана Богуна легенду ще за життя. Вороги його боялись, а союзники  поважали та шанували.

Політичні погляди

Іван Богун любив Україну понад усе, тому у політичних суперечках відстоював її незалежність до останнього подиху. Богун виступав проти рішення Богдана Хмельницького про укладання Білоцерківського договору 28.10.1651р., засуджував поступки полякам у зменшенні реєстрових козаків, а у 1654 році не визнав рішення Переяславської Ради.

Богун під Берестечком
Богун під Берестечком

Після смерті Богдана Хмельницького 27.07.1657р. підтримував політику Івана Виговського та Юрія Хмельницького, які вбачали майбутнє Війська Низового та Запорізької Січі в незалежності від Кремля як у внутрішній так і в зовнішній політиці. Проте був один недолік в їх поглядах – Виговський був налаштований на налагодження відносин із Польщею, що спровокувало повернення польського поневолення.  Тоді разом з Іваном Сірком, Богун стає на захист українського народу. Об’єднаними силами було захоплено гетьманську столицю Чигирин, а Виговський був змушений тікати до Польщі. Проте, у 1662 році під час повстання проти польської влади на Правобережній Україні, Богун був заарештований шляхтою та ув’язнений.

У 1663 році, організовуючи новий похід на завоювання Лівобережної України, Ян Казимир звільняє Івана Богуна з полону та призначає наказним гетьманом. Він мав на меті скористатись довірою українців до імені Богуна і таким чином залучитися їх підтримкою. Проте у полковника були інші плани. Іван Богун замислив скористатися цим призначенням та знищити поляків об’єднаними силами лівобережних козаків та російських військ. Але доля розпорядилась інакше. Серед козаків був зрадник, який замість передати лист Богуна російському командуючому Ромодановському, віддав його польському королю.

17 лютого 1664 року Іван Богун був заарештований та згодом страчений за вироком військово-польового суду.

Цікаві факти

  • Був одним з п’яти головних організаторів визвольної війни;
  • В роки громадянської війни третій полк першої повстанської дивізії України під командуванням Миколи Щорса називався Богунський;
  • Вважається одним з козаків-характерників;
  • Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №490 « Про реформування військової освіти» на базі Київського суворовського військового училища утворено Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна;
  • Український письменник Павло Загребельний присвятив Івану Богуну історико-психологічний роман «Я Богдан»;
  • Пам’ятний знак Івану Богуну встановлений у місті Вінниця на вулиці Козицького.
Пам'ятник Івану Богуну
Пам’ятник Івану Богуну
Показати друзям