Мальовничі пейзажі української природи надихають митців багато років. Кожен регіон нашої країни може здивувати чимось особливим і неповторним.

Так, на півдні Київської області у славетному місті Біла Церкава, зачаровує красою і таємничістю дендропарк Олександрія. Збудований на основі природного лісостепового ландшафту, він ніби виринає з річки Рось.

Парк Олександрія є прикладом класичного стилю з елементами романтизму і сентименталізму. На 400 гектарах відображається неповторне поєднання архітектурних творінь людини із дібровами, галявинами і ставками, що створила матінка-природа.

Історія створення



Це романтичне місце було створене за задумом Олександри Браницької, дружини коронного гетьмана Речі Посполитої, що володів цими землями з кінця ХVIII століття. Подорожуючи країнами Європи, жінка із захватом милувалась парками біля замків і маєтків, тому вирішила і в своєму графстві створити щось казкове.

Для виконання цієї місії Олександра запросила відомого французького архітектора Мюффо. Він став автором генерального плану дендропарку. Пізніше його справу продовжили інші майстри архітектури і ботаніки, серед них брати Ботані, Бартецький, Вітт, Станге. Водночас із розбудовою паркових композицій починається будівництво літньої резиденції «Аустерія» та комплексу павільйонів.

На початку ХІХ століття, що вважається періодом розквіту парку, Браницька привезла з Берліна молодого майстра-садівника Августа Єнца. Обдарований митець пропрацював тут 54 роки і створив безліч композицій. До наших днів збереглися його ландшафтні шедеври на Великій і Малій галявинах.

Мандруючи парком

Від головного входу, оформленого в класичному стилі, веде у глибину парку центральна алея. Крокуючи стежкою і забувши що ви у парку, а не звичайному гаю, дерева раптом розійдуться і перед вами з’явиться Ротонда. Цей павільйон колись мав назву «Раковина Потьомкіна», на честь дядька Олександри Браницької. Втілюючи розвинутий класицизм, ротонда наче зрізана з одної сторони і відкриває нам напівкруглу арку з куполом, які оздоблені ліпниною з неповторним орнаментом. У середині знаходився бюст князя Григорія Потьомкіна.

«Раковина Потьомкіна»
«Раковина Потьомкіна», фото: tamtour.com.ua

Перед павільйоном зеленим килимом простелилась широка галявина, що надає архітектурній формі ще більшої величі. За європейським прикладом, по території парку встановлено багато ваз, мармурових та бронзових скульптур. Витвори італійських майстрів графиня привезла з подорожей, також багато з них були подаровані впливовими особами того часу.

Неперевершене враження справляє композиція «Руїни». Створений як імітація напівзруйнованого замку, павільйон виконує не тільки естетичну, а й практичну роль. Верхня частина – це «залишки» будівлі з колонами без даху та оглядовим майданчиком, з якого відкривається чарівний краєвид на річку Рось. Нижній же ярус є дамбою, наполовину захованою під землю, і слугує опорою озерному ансамблю. Довершує композицію потужний водоспад, що ніби виривається з-під «Руїн».

Композиція «Руїни»
Композиція «Руїни»
Композиція «Руїни»
Фото: kremen.today

Велику увагу туристів привертає «Китайський місток», який отримав цю назву завдяки альтанці посередині. Мале архітектурне диво виконано у східному стилі і доповнене бронзовими скульптурами китаянки з парасолькою та віялом і мудреця з бородою. За місцевою легендою, якщо загадати бажання, тримаючись за бороду китайського мудреця, воно неодмінно здійсниться.

Китайський місток
Китайський місток восени, фото: alexandria-park.com.ua

Окрасою і візитівкою парку є колонада «Луна». Повторюючи стиль грецького амфітеатру, 14 колон розташовані півколом із прямокутними приміщеннями з обох боків. Округлу галявину перед павільйоном прикрашає скульптура Меркурія. Колонада має фантастичну акустику, тому у святкові дні тут грав оркестр, мелодію якого було чути в усіх куточках парку. Як і більшість архітектурних форм, «Луна» повернута фасадом до річки.

Колонада «Луна»
Колонада «Луна»

Сьогодення

Дендропарк пережив різні періоди. Після відміни кріпацтва у 1861 році роботи по забудові були зупинені, а з другої декади ХХ століття взагалі все більше парк зазнавав руйнувань. Більшість архітектурних форм були зруйновані чи сильно пошкоджені, бронзові і мармурові скульптури вивозились різними загарбниками, а значна частина деревних насаджень була вирубана в роки Другої світової війни.



Новий етап в житті Олександрії почався в 1946 році, коли його передали Національній Академії наук України. Під керівництвом Д.Криворучка почались відновлювальні роботи. Першочерговою задачею було звільнення парку від бур’янів та бруду, очищення водойм від мулу, налагодження світло- та водопостачання, впорядкування алей та пошук нових ідей в оформленні композицій.

На жаль, палац «Аустерія» і прилеглі павільйони були зруйновані, тому адміністративний центр розмістили в будиночку садівника. Також тут знаходиться музей парку, галерея та виставка мармурових скульптур італійських майстрів. Із зруйнованих павільйонів на даний момент відбудовано тільки Бальний зал.

Палієва гора
Річка Рось з Палієвої гори, фото: wikipedia.org

«Кругла альтанка», новинка серед архітектурних форм парку, стала центром оновленої дубової алеї, що завершується 27 метровою скелястою горою. На цьому місці на початку ХVIII століття базувався загін відомого козацького полковника Семена Палія. З-під гори і досі проглядаються рештки земляних козацьких укріплень, а на вершині, у 1980 році, було встановлено вежу з барельєфом козацьких облич та сценами з їх бойового життя. «Палієва гора», як вона нині називається, є пам’яткою давніх історичних подій. Як стверджують сучасники, гора приховує в своїх глибинах розгалужену мережу тунелів, у тому числі із виходом до берегів річки Рось.

Скарби природи



Проте найбільшою окрасою дендропарку Олександрія є природа. Тут зібрано більше 2000 представників рослинного світу. Найціннішими є могутні дуби, вік яких досягає 300-400 років. Ціла діброва велетнів росте разом з деревами і кущами, привезеними із далеких країн Сходу, Америки та Європи. Велика і Мала галявини парку є прикладом природного музею під відкритим небом. На Великій галявині росте улюблене дерево графині Браницької – сосна Веймутова, яка вважається найстарішим деревом цього виду в Україні, а також родинне дерево сім’ї – чотиристовбурова сосна звичайна, з одного кореня якої проростають чотири могутніх стовбура. Ясен, клен, граб, липа, сосна, вільха, береза, яблуня, верба, осика і ще багато-багато інших дерев прикрашають сотні гектарів дендропарку.

Невеличку територію в 0,2 гектари було виділено під розарій. Чарівними, п’янкими ароматами наповнює повітря 13 видів і 96 сортів троянд.

Розарій
Розарій, фото: alexandria-park.com.ua

Сад ліан було висаджено ще у ХVIII столітті. Із більш як 30 видів можна виділити дикий виноград п’ятилисточковий та каприфоль, також представлено 16 видів культиварів. Нещодавно деревну колекцію поповнили туя, ялиця, ялина, кипарисовик, ялівець, тис.

Цікаві факти

  • Парк є найбільшим в Україні, його площа – 400,61 гектарів, це майже вдвічі більше ніж територія Софіївки в Умані.
  • Задля приватності на території парку господарі створили сад «Мур». Площу в 3 гектари було обнесено триметровим цегляним муром і вкрито червоною черепицею. У саду росли декоративні та цінні сорти плодових та ягідних рослин.
  • По всьому парку безліч джерел з кришталево чистою водою, постійна температура якої +9 градусів по Цельсію. Найпопулярніше джерело – «Лев» із бронзовою скульптурою царя звірів поряд із ним.
  • У 1992 році у дендропарку була встановлена «Лава декабристів». Учасники війни з Наполеоном були постійними гостями парку в його найкращі роки ХІХ століття.
  • За віддану і сумлінну працю, на честь 50-річчя на службі у Браницьких, було встановлено стовп Єнца.
  • На території Олександрії є «Турецький будиночок». Павільйон було збудовано після турецької кампанії 1828 року. Будинок оздоблений мармуровими плитами із написами, що прославляють шаха Махмуда Хача Газа. Привезені вони як трофей графом Воронцовим.
  • У ХІХ столітті парк відвідали Г.Державін, О.Пушкін, Т.Шевченко.
  • 11 травня 2014 року був відкритий пам’ятник Олександрі Браницькій, створений Максимом Василенко. Встановлено скульптуру біля відбудованого Танцювального павільйону.
  • Державний дендрологічний парк Олександрія був номінантом у проекті «Сім чудес України».
Схема парку Олександрія
Схема парку Олександрія
Показати друзям

КОМЕНТАРІ

Введіть ваш коментар
Введіть Ваше ім'я