Темною фарбою залиті сторінки нашої історії з середини XVII століття. Славетний гетьман Богдан Хмельницький помер і настали часи розколу, що прозвали їх Руїною. Але навіть серед найнепрогляднішого мороку можна розгледіти промінь надії. Вільна душа козацького народу була жива і чекала лише поштовху, щоб піднятися.

Так, одного дня, тікав козак від дум тяжких про неволю рідного краю, про загарбників лютих та панів безчесних. Тікав світ за очі і молив Бога про допомогу, про силу побороти зло. Втома скосила вояка й заснув він під деревом міцним сном.



Увісні прийшов ангел розпитувати, що мучить козака і чого прагне він. Відповідь була проста, що мордують його землю рідну і бажає він шаблю могутню, щоб сікти та різати ворогів, а Україну очистити від хробаків. Почувши ці слова янгол сказав: «Дарує тобі Бог шаблю й вогонь, а люди зватимуть тебе Палієм!». Прокинувся козак, здригнувся і випала шабля з його рук. Це був Семен Гурко, який став згодом отаманом війська власного і за любов до підпалів ворожих укріплень отримав прізвисько Палій.

Біографія

Семен Палій
Портрет Семена Палія

Народився майбутній герой у 1641 році в невеличкому місті Борзна на Чернігівщині. Батько, Пилип Гурко, був козаком Ніжинського полку, у який, змужнівши, вступив хлопець. За деякими даними, навчався в Києво-Могилянській академії. Бажаючи більшого простору для прояву патріотичного духу, в 1660х роках перейшов під булаву Петра Сагайдачного та згодом покинув його заради служби на Запорізькій Січі. На новому місці швидко здобув авторитет лідера і збудував стрімку кар’єру.

У 1683 році на чолі загону козаків вирушив до Відня на боротьбу з Османською імперією. Козаки відзначились у Віденському тріумфі, а згодом у походах Східною Європою. За відвагу та хоробрість Ян ІІІ Собєський прозвав його «богатирем з-під Відня».

Весною 1684 року Палій повернувся на Правобережну Україну, землі якої належали Речі Посполитій згідно Андрусівського договору 1667 року. Польський король був вражений козацькою силою і здатністю протистояти нападам з Півдня, тому, як і більшість його попередників, вирішив використати козаків як щит. Ян Собєський дозволив Палію оселитись на землях Київщини та формувати нові добровольчі полки. Для Семена це була замала територія, тому він зайняв  Брацлавщину, Поділля, Волинь, а з часом частину Білорусі та Молдавії. Варшава на це не зважала, адже щит виконував свою захисну роль і на додачу Палій відновлював землі, спустошені Руїною.

Осада Відня
Осада Відня, 1683 рік

Відчувши свободу дій, отаман зайнявся організацією внутрішнього життя Правобережжя. Була запроваджена система оподаткування, для торговців введено мита та повинності. Народ, що покинув землі через постійні воєнні дії, почав повертатися і налагоджувати життя та побут. Через значне збільшення кількості населення вдалось сформувати Фастівський, Богуславський, Брацлавський та Корсунський полки. Семен Палій із козацького полковника перетворювався на гетьмана і політичні сусіди не могли цього не помітити. Мета, з якою звичайний козак взяв шаблю в руки, нікуди не поділась.

Задля об’єднання українських земель Палій вів постійні переговори з Іваном Мазепою, що керував Гетьманщиною, і Москвою. Проте Москва уклала Вічний мир із Польщею у 1686 році і не могла втратити свого союзника, а Мазепа бачив загрозу з боку такого обдарованого лідера, під прапором якого об’єдналось стільки людей.

Військові походи



Семен Палій був народжений під зіркою воїна. Усе життя він провів у бойових походах і тримав вірну шаблю в руках і вдень і вночі. Налагодивши справи на Правобережжі, він знову вирушив на бій з турками.  У складі польського війська у 1685 році бився у Молдавському князівстві і був поранений під Боянами на Буковині. Не дивлячись на це, у 1686 році разом з польською армією захопив молдавську столицю, місто Ясси. У 90х роках ХVII століття козацькі полки Палія вели активну боротьбу з турками і татарами на Західному Поділлі, захищали Немирів, Умань, Білу Церкву, Смілу та Фастів.

Кінець XVII століття ознаменувався війною «Священної ліги» – союзу європейських держав проти Османської імперії. Оскільки Польща була учасницею цього союзу Палій не втратив можливість приєднатись до боїв проти турків. Під його проводом були проведені військові операції в Північному Причорномор’ї, Молдавії, в районі річки Дністер, захоплено місто Кизикермен, відбулись бої під Очаковом, Білгородом та Буджаком. Нападів козацьких загонів неодноразово зазнали фортеця Сороки на Дністрі, Бендерська фортеця, міста Ягорлик та Кизикермен.

Руїни фортеці Кизикермен
Руїни фортеці Кизикермен (сьогодні Берислав, Херсонської області), фото: igotoworld.com

«Вільна козацька область»

Після блискавичного розгрому турецьких військ, необхідність в існуванні козацьких полків для підтримки поляків відпала. Тому у 1699 році Варшава ухвалила рішення про ліквідацію добровольчих козацьких полків на території Правобережної України. На розпуск коронний гетьман дав два тижні і одночасно відправив польські війська на допомогу у цій нелегкій справі. Протягом року на польській Україні відбувались постійні сутички між коронними військами й козацькими загонами. Для врегулювання питання козаки подали протест, але сейм відхилив його і новий король Речі Посполитої Август ІІІ розпорядився передати землі шляхті. Як наслідок, у 1702 році у Фастові відбулась нарада, на якій окрім козаків, міщан, української шляхти та духівництва були присутні ватажки полків Семен Палій, Самійло Самусь та Захар Іскра. За рішенням зборів було ухвалено  початок антипольського повстання. Пізніше цей протест будуть називати «Паліївщина» та «друга Хмельниччина».

Протягом 1702-1704 років бунт українського народу під проводом визначних ватажків мав перемінну вдачу. Ключову роль у ході повстання зіграв Гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Тримаючи в руках гетьманську булаву і Запорізьку Січ, Мазепа не мав такого міцного авторитету в простих козаків та народу лівобережжя. Семен Палій був патріотом, що бажав об’єднати українські землі в єдину могутню державу, а це заважало всім: і Москві, і Польщі, і гетьману Мазепі.

Політичні ігри завжди брудні і не мають нічого спільного з честю. У момент, коли Вільна козацька область Палія боролись за свободу і незалежність, Польща мала проблеми із Шведським королем Карлом ХІІ. Саме цей фактор використали поляки у боротьбі з українськими бунтівниками. Август ІІІ попросив Петра І допомогти знищити прихильників Швеції, які заважають мирному існуванню польської шляхти на Правобережній Україні. Вирішальним кроком у цій партії став лист Івана Мазепи до Московського Царя, в якому він звинувачував Семена Палія у листуванні з Карлом ХІІ. Усі ходи були зроблені і Москва завдає вирішального удару – відправляє Гетьмана із 40 тисячним військом врегулювати конфлікт і покарати шведських прибічників. Мазепа не гаяв часу і майже одразу віддав наказ про арешт Палія як зрадника. Так, у липні 1704 року видатний український воєначальник був заарештований і відправлений до Сибіру.



До весни 1708 року перебував у Тобольську. Повернутись додому Семену Палію допоміг київський полковник Антін Танський. На батьківщині козак відсиджуватись не збирався, тому у 1709 році під проводом гетьмана Івана Скоропадського прийняв участь у Полтавській битві на стороні Москви. Після перемоги повернувся на Київщину і очолив Фастівський полк.

На жаль, довгі роки заслання підірвали здоров’я могутнього воїна і у січні 1710 року Семен Пилипович Палій пішов із життя. Фастівський полковник був похований на кладовищі Києво-Межигірського монастиря.

Пам'ятник Палію у Фастові
Пам’ятник Палію у Фастові

Цікаві факти

  • За нелюдську силу і стійкість вважався характерником;
  • Семен Палій – єдиний реальний козак, про якого склали думи, легенди і пісні. Зокрема  поема Тараса Шевченко «Чернець», поема-балада Левка Боровиковського «Палій»;
  • Є одним із ключових героїв роману «Чорний вершник», що входить до тетралогії Володимира Малика «Таємний посол»;
  • На території дендропарку «Олександрія» найвищий пагорб названий на честь полковника – урочище «Палієва гора». На цьому місці у ХVІІ столітті базувався один із його козацьких загонів;
  • У наш час існує громадська козацька організація «Білоцерківська Січ імені Семена Палія»;
  • У місті Фастів встановлено памятник Семену Палію;
  • Існує два дуби Палія: перший росте на Палієвій горі в парку Олександрія, а другий, за легендою посаджений самим полковником, знаходиться у Фастівському лісництві, в урочищі Унава.
Пам'ятний знак на Палієвій Горі та дуб Палія
Пам’ятний знак на Палієвій Горі та дуб Палія, фото: wikipedia.org
Показати друзям

КОМЕНТАРІ

Введіть ваш коментар
Введіть Ваше ім'я