Золочівський замок – це унікальна пам’ятка архітектурного мистецтва в місті Золочів, неподалік від Львова. Розміщена на перетині торгових шляхів, ця оборонна споруда не раз була в облозі, що, тим не менш, не завадило їй вціліти до наших часів та дивувати туристів своєю красою.
Разом з Олеським та Підгорецьким замком входить до так званої Золотої підкови Львівщини – популярного туристичного маршруту замковими комплексами Галичини.
Історія
На місці сучасного замку раніше було невелике дерев’яне укріплення, перша згадка про яке датується далеким 1180 роком. На межі XVII ст. родина Собеських почала перебудову старого форпосту, створивши основу під Золочівський замок – Львівська область побачила тоді лише величезну навалу землі, що була оточена з усіх сторін кам’яними валунами. В 1634 році за наказом Якоба Собеського було зведено двоповерхове прямокутне приміщення в стилі ренесанс. Незважаючи на високий оборонний потенціал, наявність бастіонів та оглядових веж, Золочівський замок виконував також житлові функції. Він відрізнявся вишуканим стилем оздоблення кімнат та комфортабельними умовами проживання.

Поєднання краси та надійності дозволило перейти твердині під королівське підпорядкування та стати резиденцією монарших осіб. Паралельно активно вдосконалювалась захисна інфраструктура замку, завдяки чому він став потужним воєнним об’єктом.


З початку 19 століття замок у Золочеві використовується лише у військових цілях, а після Другої світової війни сюди переїжджає технічне училище.
Тільки у 1972 році розпочалась велика реконструкція Золочівського замку та його повернення до витоків – перехід у Львівське відомство Галереї мистецтв.
Сьогодення
Золочівський замок зберіг свій зовнішній вигляд до наших днів: переступивши його поріг, немов потрапляєш на королівську аудієнцію та стаєш свідком життя заможних людей минулого століття.
У великій резиденції вдалося повністю відтворити зовнішній вигляд кімнат, дослідники знайшли безліч втрачених таємних ходів, камінів та пічок.


На другому поверсі Золочівського замку, в панських покоях, можна побачити експозицію витворів мистецтва – антикварних меблів та живопису.
Найцікавішим можна назвати Великий зал, де відтворена обстановка справжнього тронного залу. Тут є оригінали європейського живопису, на яких зображені міфічні та біблейські сюжети, герби королівської династії та інших держав.
Важко переоцінити історичне значення Китайського палацу, що є рідкісним зразком східної архітектури та мистецтва на теренах сучасної України.
Завдяки дбайливому ставленню садівників, королівський сад під час реконструкції набув первозданного вигляду: зелені алеї, галявини та насадження квітів гармонічно поєднуються з деревами, фонтанами та скульптурами.
Цікаві факти
- Після продажу замку в 1532 році Станіславом Сенинським, місцеве населення почало говорити про прокляття, що впало на гордого хазяїна маєтку за гріховне кохання до Дороті з Сандомиру. Згідно легенди, проклятий Станіслав не зміг дивитися на стіни фортеці, де колись був щасливий зі своєю коханою, що і змусило його продати Золочівський замок та зникнути з цих країв.
- Чорні часи спіткали Золочівський замок в роки Другої світової війни. Очевидці, що з надією відшукати своїх рідних переступили поріг в’язниці у замку, були вражені видовищем: залиті кров’ю кімнати, сліди від куль та сотні трупів по королівським кімнатам. Всього було знайдено 278 тіл жертв НКВС, що були поховані у братській могилі неподалік від замку.
- Більш за все туристів приваблюють два дивовижних каменя, що були привезені до замку у 2000 році з села Новосілки під Золочевом. На них є загадкові написи, датовані 14-15 ст., які, за версією істориків, були зроблені тамплієрами. Один з каменів має невеликий отвір. Вважається, якщо покласти в нього палець та загадати бажання – воно неодмінно виповниться.

Золочівський замок, історія якого налічує багато століть, до сьогоднішнього дня продовжує своє життя, щоб наряду з королівськими розкошами та багатством знаті берегти пам’ять про трагічні сторінки української історії.